ПРЕМІЯ ІМЕНІ М. ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ: Л. Попова

 

 

збільшити


Л.Попова
2004 р.

 

Попова Лідія Григорівна – лауреатка премії імені Марії Заньковецької 2009 року.

Заслужена артистка України Л.Попова закінчила Дніпропетровське державне театральне училище в 1962 році. Спочатку працювала актрисою Дрогобицького музично-драматичного театру імені Я.Галана. З 1973 року - у Черкаському обласному українському музично-драматичному театрі імені Т.Г.Шевченка.

За п’ятдесят років театральної діяльності актрисою зіграно близько 90 ролей. Серед них: Настя (“Титарівна” М.Кропивницького), Медея (“Медея” Ж.Ануя), Софія (“Безталанна” І.Карпенка-Карого), Ганна Закревська (“Стіна” Ю.Щербака), Леді Хеф (“Бал злодіїв” Дж.Патріка), Турусіна (“На всякого мудреця доволі простоти” О.Островського), Чіпра (“Циганський барон” І.Штрауса). Всі ці різножанрові ролі створені нею яскраво, глибоко, багатобарвно, з великою емоційною силою, пропущені крізь серце.

збільшити


1.Тев’є – С.Кржечківський,
Голда – Л.Попова
“Поминальна молитва” Г.Горіна.
1990 р.

 

Вагому частку у творчому доробку актриси складають ролі жінок-матерів: Голда (“Поминальна молитва” Т.Горіна), Іваниха-Дубиха (“У неділю рано зілля копала” О.Кобилянської), Шура (“Вся Надія” М.Рощина), Мати поета Василя Симоненка (“Остання мить” С.Носаня), Тетяна (“Суєта” І.Карпенка-Карого), Оришка (“Лимерівна” П.Мирного), Мати (“Дума про братів Неазовських” Л.Костенко).

Високу майстерність, творчу індивідуальність актриси Л.Попової неодноразово відзначали театрознавці Києва, Львова, Баку, Уфи, Кишинева.

На думку критиків, які слідкують за творчістю Лідії Попової вже багато років, вершиною акторської майстерності цієї актриси є Медея в трагедії Жана Ануя “Медея” (сюжет запозичено з циклу давньогрецьких міфів про аргонавтів).

Сама актриса говорить: “Театр – моє життя, моя любов, моя солодка мука. На мою думку, якщо відчуваєш, що відокремлюєшся на сцені від своєї особистості, що перестаєш бути самим собою, то актор “відбувся”. Виникає дивний стан, його, мабуть, можна порівняти з гіпнозом – неначе трохи підносишся над землею. Це відчуття хочеться переживати ще й ще”. Це міркування самої Попової розкриває психологію її акторської творчості.

Творча діяльність актриси неодноразово відзначалась почесними грамотами Міністерства культури, Подякою від Президента. 2007 року Л.Г.Попова нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

 

збільшити
збільшити


Медея
“ Медея” Ж.Ануя
1978 р
.

 


Емілія.
“Емілія Галотті” Г.Мессінга.
1975 р.

 

 

В жовтні 2010 року Черкаський театр ім.Т.Шевченка і громадськість м.Черкас урочисто, з шаною і любов’ю до актриси відзначили 50-річний ювілей її сценічної діяльності.


 

 

 

 

 

Хостинг сайту «Дата-центр Nerus.com»