ПРЕМІЯ ІМЕНІ М. ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ: О. Кусенко

 

 

збільшити

 

Ольга Кусенко в ролі Василуци
у виставі “Каса Маре” Й.Друце.
Національний академічний
драматичний театр
ім. Івана Франка.
1975 р.

Кусенко Ольга Яківна (1919-1997) - українська актриса, народна артистка СРСР з 1967 року.

По закінченні Київського Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого у червні 1941 року отримала запрошення від О.Довженка працювати на Київській кіностудії, але війна внесла свої корективи.

Ольга Кусенко пішла на фронт молодшою медсестрою військово-санітарних поїздів, доглядала за пораненими, організовувала самодіяльні вистави, завідувала бібліотекою. Згодом вона стала актрисою фронтового Будинку Червоної Армії Салінградського фронту. А вже з 1944 року О.Кусенко постійно працює в Київському державному академічному театрі імені Франка.

Ролі: Валя (“Платон Кречет” О.Корнійчука, 1944 р.), Варя (“Вишневий сад” А.Чехова, 1946 р.), Ольга (“Макар Діброва” О.Корнійчука, 1950 р.), Марися (“Мартин Боруля” І.Карпенка-Карого, 1950 р.), Олена (“Глитай, або ж Павук” М.Кропивницького, 1951 р.), Маруся (“Ой, не ходи, Грицю…” М.Старицького, 1956 р.), Анна (“Украдене щастя” І.Франка, 1956 р.), Лючія (“Філумена Мартурано” Е. Де Філіппо, 1957 р.), Регана (“Король Лір” В.Шекспіра, 1959 р.), Меланка (“Свіччине весілля” І.Кочерги, 1960 р.), Беатріче (“Багато галасу даремно” В.Шекспіра, 1964 р.), Евридика (“Антігона” Софокла, 1965 р.), Андромаха (“Кассандра” Лесі Українки, 1970 р.), Мотрона (“Гаряче серце” О.Островського, 1972 р.), Васілуца (“Каса маре”, Й.Друце, 1975 р.), Наталя Фадеївна (“…І замовкли птахи” І.Шамякіна, 1978 р.), Матільда (“Моя професія – синьйор з вищого товариства” Д.Скарначчі, Р.Тарабузі, 1981 р.) та ін.

Акторська доля Ольги Кусенко була пов’язана з одним театром – Національним академічним драматичним театром ім. І.Франка. На сцені провідного столичного театру, як актриса психологічного плану, О.Кусенко правдиво і глибоко розкривала внутрішній світ своїх героїнь, відтворювала живі, яскраві характери. Вона створила цілу галерею незабутніх образів як сучасниць, так і героїнь класичних творів.

Ольга Кусенко була улюбленицею публіки, зворушувала глядачів своєю грою. Вона мала прекрасний голос з душевною, проникливою інтонацією, який гіпнотизував глядачеву залу. Чимало творів у виконанні О.Кусенко записано у фонд Українського радіо.

 

Премію ім. М.Заньковецької отримала у 1997 році посмертно.


 

 

 

 

 

Хостинг сайту «Дата-центр Nerus.com»