ПЕРСОНАЛії: О. Кусенко

 



“Люблю театр…”

присвячується 90-річчю від дня народження актриси
О. Я. Кусенко


збільшити
О.Кусенко.
1970-ті роки

Ольга Яківна Кусенко – актриса українського драматичного театру, Народна артистка СРСР, Лауреат Державної премії СРСР, нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, Знак пошани, медалями. З 1973 року її було обрано Головою Призидії Українського театрального товариства, 1995 року актриса отримала посмертно звання лауреата премії М.Заньковецької.

Народилася майбутня актриса 11 листопада 1919 року в м. Каневі. Виховувала дівчинку мама, бо батько загинув від рук бандитів у рік народження донечки. Від мами Оля почула вірші Т.Шевченка, а вже у 5 років вперше виступала на зборах комнезаму (комітету незаможних) і серйозно, голосно, по-дорослому прочитала поезію Т.Шевченка. Далі життя склалося так, що дівчинка потрапила до дитячого будинку, потім до інтернату. Скрізь, куди б доля не приводила, вона активно брала участь у театральній самодіяльності. Може саме тоді й народилася мрія стати актрисою.

збільшити
Довідка про актрису
О.Кусенко.
1951 р.

1937 року О.Кусенко стала студенткою акторського факультету Київського державного театрального інституту. Керівники курсу вгадали особливий ліричний струмінь в обдаруванні студентки. Дівчина наполегливо вчиться, здавалося жаги до пізнання не утамувати, шлях до володіння професією не має меж. Дипломною роботою Кусенко стала роль Мані у фільмі “Сім’я Януша” Білоруської кіностудії. Успіх молодої актриси було визнано всіма. У 1941 році вона отримує диплом актриси драматичного театру. 22 червня 1941 року відомий кінорежисер О.Довженко запросив випускницю приїхати на Київську кіностудію для переговорів про нову роль. Але зустріч не відбулася, адже розпочалася Велика Вітчизняна війна. Ольга Кусенко стає медсестрою військово-санітарних поїздів. Вона доглядає поранених, опікується бібліотекою, організує самодіяльність.

З 1943 року стає актрисою Сталінградського фронтового театру, потім театру 4-го Українського фронту. 450 концертів дала актриса на фронті.

З 1944 року Ольга Кусенко стає артисткою Київського театру ім. Івана Франка. За час служби в театрі нею було зіграно понад 50-ти ролей. Серед них ми знайдемо героїнь радянської драматургії, класичної світової, російської, української. Образи створені О.Кусенко завжди були освітлені особливим внутрішнім світлом. Навіть в негативних ролях вона намагалася знайти людяність.

Однією з кращих робіт актриси в перші роки праці можна назвати Варю у виставі “Вишневий сад” А.Чехова.Як відмічала критика, актриса і режисер вистави К.Хохлов тонкими фарбами намалювали трагічний фінал долі Варі. Василина – сучасниця актриси з вистави “Калиновий Гай” О.Корнійчука – створена О.Кусенко з великою поетичністю. Марися з “Мартина Борулі” Ів.Карпенка-Карого чарівна, щира, вона вміє вибороти своє щастя. Образ Одарки у виставі “Фараони” О.Коломійця, яка пройшла 500 разів, був зіграний актрисою весело, темпераментно з безліччю яскравих акторських знахідок. Героїчна Меланка з вистави “Свіччине весілля” Ів.Кочерги була важливою віхою у творчій біографії О.Кусенко у 60-ті роки минулого століття. Постановник вистави Гнат Юра писав, що образ Меланки, створений Ольгою Яківною “…. Став поетичним символом України”.

збільшити
збільшити
збільшити
Варя.
“Вишневий сад” А.Чехова.
1948 р.

Галя. “Циганка Аза”
М.Старицького.
1958 р.
Одарка, Таран – П.Сергієнко.
“Фараони” О.Коломійця.
1961 р

 

Яскравою роботою О.Кусенко була роль Регани у виставі “Король Лір” В.Шекспіра. Актриса створила образ людини сильної, пристрасної, масштабної. Критики відмічали, що актрисі по силі зіграти роль леді Макбет.

Окрасою репертуару О.Кусенко стали ролі в українській класиці: Олена “Глитай, або ж Павук” М.Кропивницького, Маруся “Ой, не ходи, Грицю…”, Галя “Лиха доля” М.Старицького. У всіх цих героїнь актриси доля вкрала щастя, хоча кожна по-своєму мужньо боролася за нього. Актриса чарувала глядачів задушевною простотою, благородством.

 

збільшити
збільшити
збільшити
Олена. “Глитай, або ж Павук”
М.Кропивницького.
Андрій – І.Кононенко
1951 р.

Олена. “Глитай, або ж Павук”
М.Кропивницького.
1951 р.
Маруся
“Ой, не ходи. Грицю...”
М.Старицького.
1956 р.

 

З великим талантом вона показала трагізм долі Анни – героїні вистави “Украдене щастя” Ів.Франка. О.Кусенко майстерно передала складну гаму людських переживань цієї жінки, наповнила драматичний образ Анни пристрасною жагою щастя. В образі її героїні злиті розум, воля і глибока ніжність.

 

збільшити
збільшити
Анна; Микола – Д.Мілютенко
“Украдене зщастя”
Ів. Франка

Анна; Михайло – М.Задніпровський
“Украдене зщастя” Ів. Франка
1956 р.

 

Останні роки праці в театрі позначені найулюбленішою роллю О.Кусенко –Василуца у виставі “Каса маре” Й.Друце. Актрису в цій ролі привабило те, що автор об’єднує вній мудрість, філософське осмислення життя і жіночість. У словах подяки автора виконавиці читаємо: “…Ваша Василуца несподівана і незвичайна для мене її м’якість, жіночість і сила – сплав про який може мріяти автор.”

Актриса була яскравою індивідуальністю, грала героїнь різних епох, народів, реальних історичних осіб та вигаданих персонажів. Виявом високої акторської майстерності була її здатність творити образи об’ємні, виявляти “діалектику душі” персонажа, заглиблюватись у психологію людини і знаходити переконливі засоби сценічної виразності для того, щоб зображувана особа жила на сцені повнокровним життям, у якому в нерозривному сплаві перебувають інтелект і емоції.

 

збільшити
збільшити
Наркіс – М.Задніпровський, Матрона.
“Гаряче серце” О.Островського.
1972 р.

Подяка О.Кусенко під час гастролей
у Чехословаччині.
1975 р.

 

 

Ольга Яківна виступала на радіо, знімалася на телебаченні у фільмах- виставах Київського театру ім. Ів.Франка. Активну участь брала у шефській і громадській роботі, писала статті про акторську працю. Її любили глядачі, товариші по сцені.

 

 

 

 

 

 

Хостинг сайту «Дата-центр Nerus.com»