ПЕРСОНАЛії: Богодар Которович

 

Пошуки небесної гармонії,
втілені звуками скрипки


до 70-річчя скрипаля, диригента, педагога Богодара Которовича

збільшити

Богодар Антонович Которович увійшов до історії культури як один із видатних діячів світового музичного мистецтва, народний артист України, лауреат Національної премії імені Т. Г. Шевченка, член-кореспондент Академії мистецтв України, засновник і керівник Національного камерного ансамблю «Київські солісти», провідний педагог та один із засновників української скрипкової школи.

Життя Б. Которовича у багатьох вимірах є знаковим. Він народився в 1941 році у містечку Грубешів на холмщині (іст. дов. — до Другої світової війни це була територія України, яка після війни відійшла до Польщі). Батько — Антон Которович мав подвійну освіту: закінчив Сільськогосподарську академію та паралельно Празьку музичну академію (одну з найкращих в Європі). Приїхавши в село Грубешів, де він народився, займався організацією церковних хорів по селах. Таким чином в селі Гостинному, де дід Б. Которовича Іван Которович був священиком християнської православної церкви, було створено найкращий церковний хор на Холмщині. Церква Св. Юрія, де працював І. Которович, стала осередком духовного і національного життя українців того часу. Мати Б. Которовича Ірина теж виховувала у своїх дітях хист до музики, а її сестра була піаністкою в Дрездені. Ось такі духовно-музичні традиції родини Которовичів.

Дитинство та юність Богодар проводить у Львові, де і розпочинається його музичне становлення. Тут він закінчує музичну школу і перший курс консерваторії. На другий рік навчання переводиться до Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського у клас видатного педагога сучасності Юрія Ісаєвича Янкелевича. В 1967 році стає лауреатом престижного міжнародного конкурсу скрипалів імені Дж. Енеску в Бухаресті (Румунія). В цьому ж році розпочинає викладати на кафедрі скрипки Державної консерваторії ім. П. І. Чайковського у Києві. В 1969 р. після закінчення сольної аспірантури Московської консерваторії повертається в Україну, отримавши посаду соліста Державного симфонічного оркестру України під керівництвом Стефана Турчака, на запрошення головного диригента.

В 1971 році Б.Которович здобуває другу премію на міжнародному конкурсі скрипалів імені Н. Паганіні в Генуї (Італія), а через двадцять років працює у складі журі цього конкурсу та багатьох інших міжнародних конкурсів, таких як: італійський ім. Р.Ліпіцера, датський ім. Нільсена, польський ім. С. Венявського, російський ім. П. І. Чайковського, німецький ARD. Особливою віхою у творчому житті музиканта стало заснування Міжнародного конкурсу юних скрипалів у Харкові. Богодар Которович був незмінним головою журі Національного, а згодом — Міжнародного конкурсу скрипалів імені М. Лисенка у Києві.

Скрипаль розпочинає свою кар’єру соліста в Москві, а продовжує в Києві, також багато подорожує з гастрольними виступами по всьому світові. Йому відкриваються найліпші зали України та закордону. Широкий діапазон творчих можливостей дозволяє виконавцю грати як соло, так і в ансамблях, а також у супроводі камерних та симфонічних оркестрів. Він працює з видатними диригентами: С. Турчаком, І. Блажковим, В. Кожухарем, Р. Кофманом, В. Сіренко, К. Цеккі, С. Сандецкісом та іншими. До репертуару скрипаля входить класична старовинна музика (А. Кореллі, А. Вівальді, Й.-С. Баха, Дж. Тартіні, Ф.-Й. Гайдна, В.-А. Моцарта, Н. Паганіні та ін.), але особливе місце посідають твори сучаснихукраїнських композиторів В. Губаренка, Г. Майбороди, М. Скорика, Є. Станковича. Майстерне виконання музики різних епох і стилів завжди супроводжується великим успіхом у слухачів та професіоналів. Б. Которовича по-справжньому можна назвати великим майстром скрипкової гри.

Протягом 24 років — від 1985 р. — Богодар Антонович очолював кафедру скрипки Державної консерваторії імені П.І. Чайковського (зараз Національної Музичної Академії України). До речі, саме завдяки ініціативі Богодара Которовича і його доньки Мирослави, за підтримки ректора академії Володимира Рожка, в 2004 році кафедра отримала власний зал. З 1994 по 1999 рр. Богодар Антонович викладав і у Сіднейській консерваторії як запрошений професор.

 

За роки своєї викладацької діяльності Богодар Которович виховав понад 150 скрипалів — ціле покоління яскравих музикантів, які продовжують традиції майстра в різних країнах світу. Серед них: Сергій Шотт, Мирослава Которович, Богдана Півненко, Кирило Стеценко, Тарас Яропуд, Кирило Шарапов, Назарій Пилатюк  (Україна), Олег Которович (Нова Зеландія), Аліна Комісарова (Данія), Віктор Кузнєцов (Польща), Тарас Печений (Хорватія), Дмитро Ткаченко (Велика Британія), Олександр Семчук (Італія), Анастасія Пилатюк (Іспанія), Аркадій Винокуров, Євген Андрусенко (Австрія) та інші. Богодара Которовича по праву можна назвати одним із засновників української скрипкової школи.

Непересічною подією в мистецькому житті України став травень 1999 року, коли маестро вирішив поставити крапку у власній виконавській кар'єрі. Він відіграв два концерти в Національній опері на знаменитій скрипці Паганіні «Cannone» роботи Гварнері — її на два вечори доставили до Києва спеціальним рейсом. Це стало можливим за італійською традицією: один раз у рік на унікальній скрипці грав найталановитіший скрипаль світу. Богодар Антонович водночас став й останнім музикантом, який удостоївся права на ній грати. За рішенням мерії міста Генуї, скрипка зараз перебуває в статусі музейного експоната.

За результатами творчої діяльності маестро стає двічі лауреатом престижної всеукраїнської премії «Людина року» (в 1999 та 2000 рр.) і отримує державну нагороду — орден «За заслуги» ІІІ ступеня.

З 1995 року Б. Которович був художнім керівником і директором Національного камерного ансамблю «Київські солісти», який об’єднує кращих молодих виконавців України, лауреатів міжнародних конкурсів, більшість оркестрантів — учні маестро. У здобутках колективу: Гран-прі на ХХХ Міжнародному музичному фестивалі-конкурсі у Відні (Австрія), світова прем’єра кантати Ф.-Е. Баха в Берлінській «Коміше опер», тріумфальні гастролі в Японії, Бельгії, Франції, Сінгапурі. Усе це дозволило Міністерству закордонних справ України присвоїти ансамблю звання «Посол української культури».

2004 року Богодар Антонович очолив Українсько-британський фестиваль Britten KyivFestival і став його арт-директором.

Кожний по-справжньому талановитий митець керується духовним почуттям, яке має від Бога. Богодар Антонович був щедро наділений величезним багатогранним талантом, який віддав Богові з процентами. Як віруючий митець, християнин, Которович завжди прагнув досконалості, прагнув досягнути мети. Його мрії ставали дійсністю. Він грав не просто майстерно, а грав серцем. Пошуки небесної гармонії, втілені звуками скрипки, — так можна коротко схарактеризувати творче кредо Богодара Которовича, якому він ніколи не зраджував.

 

 






 

 

 

Хостинг сайту «Дата-центр Nerus.com»