м.Київ, вул.Лаврська,9 корп.26

(територія Києво-Печерської лаври)

тел. 280 18 34

Щодня, окрім вт

з 10 до 17:00

Екстер О.

 

ОЛЕКСАНДРА ЕКСТЕР

Київ - Париж


Alexandra ExterВ житті і творчості видатної художниці Олександри Екстер (1882-1949) особливе значення мали два міста – Київ і Париж. В них вона довгий час жила, творила, до них незмінно поверталася, куди б не заносила її доля. У Києві вона поселилася з сім’єю 1886 року. Тут вона вчилася в Художньому училищі, вперше виставляла свої роботи на виставці 1908 р., а 1918 р. відкрила свою школу-студію декоративного мистецтва. Перше знайомство з Парижем відбулося 1907 року, де вона протягом кількох місяців відвідувала Академію Гранд Шомьєр і, що значно важливіше, познайомилася з людьми, які на довгі роки визначили коло її людських взаємин і творчих пристрастей. Мистецька еліта Парижа – Г.Аполлінер, П.Пікассо, Ж.Брак, Ф.Леже, М.Жакоб – суттєво вплинула на формування творчої індивідуальності О.Екстер. У 1910-х роках вона місяцями живе то в Києві, то в Москві, то в Санкт-Петербурзі і особливо довго в Парижі, де знімає майстерню спочатку на бульварі Распай, потім на вулиці Буассонад. Бере участь у виставках, які стали подіями у світовій історії мистецтв, – “Бубновий валет”, “Салон незалежних” у Парижі, “Салон Уздебського” ?. Учасниками цих виставок в різні роки були О.Лентулов, П.Пікассо, В.і Д.Бурлюки, В.Кандинський, П.Синьяк, М.Вламинк, М.Шагал, К.Малевич та інші представники авангардного мистецтва.

Супрематичні композиції Екстер – яскраві, вишукані, темпераментні – мали успіх у глядачів, були визнані критикою. Відомі супрематисти К.Малевич, В.Кандинський, які увійшли в історію світового мистецтва як класики абстракціонізму, були по суті її послідовниками. В “Композиції” (1915 р.), побудованій художницею на точних і простих ритмах, ясно відчутна така властива її творчості ігрова стихія.

Знаменною у творчій біографії О.Екстер стала її співпраця з режисером Олександром Таїровим у Московському Камерному театрі. Їхні постановки “Фаміра Кифаред” (1916 р.), “Саломея” (1917 р.), “Ромео і Джельєта” (1921 р.) вчинили переворот у звичайних уявленнях про театр. Досвід футуризму, кубізму, супрематизму дозволили Екстер здійснити прорив у галузі театральної декорації, костюма, надати зовнішньому образу вистави нового сенсу, бурхливої динаміки. 1929 року в каталозі до виставки О.Екстер в Парижі Г.Баті напише: “Декорації до цих трьох вистав залишаться віхою в історії Нового Театру. Така довгоочікувана виставка ескізів художниці дає нам, парижанам, прекрасне уявлення про рух, який народившись в Росії, оновив застарілі драматичні формули”.

Три ескізи костюмів до вистави “Ромео і Джульєта”, на жаль, вирвані з контексту декорації, інших костюмів, з усієї стихії вистави. Але художниця і не мислить окремими костюмами, кожний аркуш із ескізів вражає своєю викінченістю. Прозоро-світлий образ “блакитного костюма”, криваво-трагічний вихор червоно-чорних костюмів примушують згадати слова мистецтвознавця А.Ефроса, який назвав декорації Екстер “урочистим парадом кубізму”.

У цих роботах, як і в ескізі “Вакханка” (“Фаміра Кифаред”), і в “Іспанському танку” (19?), безглуздо шукати прикмети географії чи побуту. Але крізь абстрагованість проступають образи античності, раннього ренесансу, готики. В образах, створених Екстер, стільки шаленого темпераменту, надмірності і прагнення дійти до останньої межі, що й зараз не можна не підкоритися їхній сили. При всій несподіваності, дивності, незвичності – їм неможливо не повірити.

1924 року Екстер назавжди приїхала до Парижа, де у 1925-30-х рр. на запрошення Ф.Леже викладала в Академії сучасного мистецтва. 1930 року вона оселилася у передмісті Фонтене-о-Роз, де померла 1949 року.


 Цифрова колекція